Кодеин Purple Drank Арзамас

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Начну с того, что утром сосед по коммуналке, звали его Витек, сказал, что знает место, где можно закладки купить. Прямо в нашем районе, в подворотне, рядом с мусорными баками. Я, естественно, сразу закинулся колесами и согласился сходить на разведку. Витек говорит, что там у ребят настоящий кодеин продают, успокаивающий сильно. А у меня как раз с ломками неделю было, так что не долго думая, пошли с ним.

Подошли к подворотне. Витек открыл дверь, и, блять, нас там ждала целая банда гопников в черных куртках. Я чуть не спидик с этого, братаны! А Витек сразу начал форсить с ними разговор. Оказывается, они тоже на кодеине не первый день. Сказали, что берут его оптом, а потом самим распространяют. Ну и говорят, что качество конечно не всегда хорошее, но хуже не встречали.

Мы зашли в подвал. Там было полно наркоты, на полках прямо. Гопники рассказали, что склад с кодеином у них в торговом центре, и они оттуда крадут. Ну и давай они мне продавать эту дрянь. Я взял пакетик, а они начали еще и советы давать, как его принимать и какой дозой. Чую, сейчас у меня с ломками покончится, братаны. Ну, я купил, пакетик спрятал и пошел оттуда. Витек тоже закупился, лох.

После этого мне стало интересно, что можно еще в этом торговом центре украсть. Думаю, если кодеин уже такой успокаивающий, то может и унитаз заштатаю. Витек со своими закладками мне помогал, вот и решил немного расслабиться, закинувшись на колеса.

Зашел мы с Витеком в торговый центр, никто нас не остановил. Прямо как будто готовыми товарищами выглядели, братишки. Прошли к отделу сантехники, я выбрал самый крепкий унитаз и решил его штатовский стащить. Короче, перетащили его на долгушку (телегу), а потом я еще и с витрины сантехники набор для ремонта унитаза украл. Было жарко, но я молодец, все сам делал. Вышли мы со своими добычами из торгового центра. Нас просто все обходили стороной, ну ладно им, я теперь майор нашего двора!

Итак, приехали мы в коммуналку, вытащили унитаз из долгушки и стали монтировать его в туалете. Я, блять, такого фарту не ожидал! Унитаз идеально встал, и вроде бы все заметили, только Витек все время смеялся, что у нас теперь чемпионат по унитазам в коммуналке. Ну и блять, что смеяться-то, мы теперь классные, живем в стиле гопников!

Итак, сегодня день прошел на ура! Я закинулся кодеином, снялся с ломок, успокаивающими свои нервы. Украл унитаз в торговом центре и еще набор для ремонта взял. Теперь мы с Витеком настоящие гопники, никто нам не парит. Ну что, братаны, закидываемся и форсим этот наш кодеинчик по району?